Падіння ціни на часник в цьому сезоні стало найболючішим питанням для українських виробників. При цьому фахівці галузі впевнені, що світові ціни на часник і надалі будуть знижуватись. Драйвером негативного тренду є Китай, який вже сьогодні займає 80% в структурі світового врожаю часнику та 75 % в обсязі світового експорту. Саме збільшення майже на третину виробничих площ в Китаї спровокувало суттєве падіння світових цін на часник в цьому сезоні. За даними «Інфо-Шувар», в Україні товарний часник в порівнянні з минулим роком подешевшав мінімум на третину саме під впливом збільшення конкуренції з імпортом на фоні збільшення пропозиції власної продукції.
В умовах, що склались, найпершим орієнтиром для успішного часникового бізнесу в Україні є ставка на підвищення ефективності виробництва та збільшення частки товарного часнику в цьому виробництві. Про це та інші аспекти часникової галузі України дискутували експерти та самі виробники, під час «Третього часникового форуму UkrUp», який відбувся у Києві 9-10 вересня 2017 року.
Зокрема експерти наголосили, що, на даний момент, головною проблемою українського виробництва часнику є відсутність досвіду у вирощуванні, але найгіршим є те, що більшість фермерів не мають навіть короткострокової маркетингової стратегії. Саме тому, на фоні збільшення виробничих площ в комерційному секторі, поки що продуктивність в більшості господарств є досить низькою, а експортний потенціал залишається не розкритим. Нагадаємо, Україна вже кілька років поспіль не може вичерпати експортну квоту на часник у розмірі 500 тон, тоді як, згідно УкрСтат, загальний обсяг виробництва українського часнику станом на 2016 рік склав майже 190 тис. тон.
Втім, фахівці галузі впевнені в тому, що Україна цілком може увійти в ТОП-5 світових виробників часнику: наша продукція може скласти гідну конкуренцію китайському часнику не тільки на внутрішньому ринку а й назовні. Цього досягти можливо за рахунок зменшення собівартості через збільшення врожайності, підвищення якості продукції та системної роботи з потенційними ринками збуту.
Виконати такі завдання самотужки українським фермерам буде досить важко, з огляду на відносно невеликі площі українських комерційних проектів, тому кооперація в часниковому секторі – це цілком логічне продовження тенденції розвитку комерційного виробництва в Україні.