За даними Міжнародного Торгового Центру (ITC), світовий експорт свіжого часнику практично потроївся в 2006-2016 рр., - повідомляє проект «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Буквально протягом одного десятиліття обсяги міжнародної торгівлі часником виросли з $ 1,2 млрд. до $ 3,6 млрд.

Не секрет, що лідером в світовому експорті часнику виступає Китай, який за минуле десятиліття зміг зміцнити свої позиції, збільшивши частку в загальносвітовій експортній виручці з 67% до 73%. Крім Китаю, в топ світових експортерів часнику входять постачальники з ЄС, Південної Америки, а також Мексика, США та Індія. Що стосується України, незважаючи на значний інтерес учасників сільськогосподарського бізнесу країни до вирощування часнику, введення квот на імпорт з боку ЄС і широке висвітлення перспектив бізнесу та експорту в спеціалізованій пресі, Україна в 2016 р зайняла лише 43-е місце в загальносвітовому рейтингу експортерів. Більш того, українські постачальники поступилися в обсягах експортної виручки навіть країнам, де вирощування часнику, в принципі, проблематично або практично неможливо (Оман, Сирія, Сінгапур, Саудівська Аравія і т.д.

Однак, як вважає Ганна Морозова, голова СОК «Часниковий кооператив «УКРАП», вже найближчим часом Україна може зробити справжній прорив на міжнародному ринку часнику. За даними експерта, тільки за останні 3 роки площі під цією культурою в країні в комерційному секторі збільшилися втричі. Більш того, інтерес до часнику проявляють не тільки невеликі господарства: за вказаний період в свою структуру часникові плантації включило відразу 3 великі агрохолдинги.

«Я впевнена, що збільшення площ під часником в Україні не є тимчасовим трендом, - говорить Анна Морозова, - Більш того, такі тенденції в майбутньому будуть тільки посилюватися. Пов'язано це з тим, що українські фермери роблять ставку не тільки на виробництво часнику, а й активно вирощують повітряну цибулину, тобто, нарощують виробництво власного посадкового матеріалу ».

При цьому експерт підкреслює, що вже сьогодні українським часником активно цікавляться покупці з ряду країн, що говорить про високий експортний потенціал.

«Українським часником цікавляться не тільки європейські країни, такі, як Латвія, а й покупці з Бразилії, є запити з Малайзії. Попит є, але поки у нас немає обсягів, відповідно ми не можемо гарантувати стабільні поставки. Але я впевнена, що це питання часу », - підкреслює Ганна Морозова.

При цьому, експерт відзначає, що українські аграрії роблять акцент не тільки на нарощуванні обсягів врожаю, а й на передпродажній доробці та упакуванню продукції.

«Ми ні в якому разі не будемо продавати часник насипом, як це робиться зараз. Таке не можна назвати продукцією, - підкреслює голова СОК «Часниковий кооператив «УКРАП », - Ми прагнемо запропонувати як українському, так і іноземному покупцеві якісну продукцію, відсортовану та упаковану. Ми не ставимо собі за мету брендувати продукт, це не обов'язково. Але обов'язково, щоб на тій продукції, яка буде відвантажуватися на експорт, було зазначено «Made in Ukraine». Щоб покупці більше цікавилися нашою країною і в підсумку самі приїжджали в пошуках партнерів ».

Більш детально про плани кооперативу, а також про перспективи українського часнику завоювати не тільки зовнішні ринки, а й витіснити з внутрішнього продукцію з Китаю Анна Морозова розповість 1 березня в Запоріжжі в рамках свого виступу на конференції «Мільйон з гектара».

fruit-inform.com