«Гойдалки» в економічному розвитку України та, відповідно, купівельної спроможності українців роблять бізнес м'ясопереробки досить складним і неоднозначним. М'ясо і м'ясні продукти - важливе і важкозамінне джерело білка в харчуванні, проте м'ясо є відносно дорогим продуктом і в періоди економічних потрясінь втрачає попит одним з перших.

Результатом такої волатильності попиту є ціни, які можуть за рік змінюватися на 30-40% як в одну, так і в іншу сторону. Природно, це позначається на прибутковості виробництва, хоча переробний сегмент традиційно має більш стабільну прибутковість, ніж постачальники сировини, в даному випадку - тваринницький сектор.

Взагалі, говорити про мясопереробку як про єдиний сегмент не дуже коректно. До традиційних функцій м'ясокомбінатів відносяться і забій, і розбирання / обвалювання, а також виробництво напівфабрикатів і готових продуктів. Це все різні процеси зі своєю сировиною, структурою витрат і ринками збуту. Проблеми і досягнення цих напрямків також часто суто індивідуальні.

Так, забійна гілка бізнесу характеризувалася істотним спадом обсягів забою ВРХ в останні 4 роки - більш ніж на 20%. Причин тому було декілька: зниження поголів'я (на 19% з 2014 року), а також зростання експорту живої худоби - з одного боку і зменшення попиту на яловичину - з іншого. По свинях поголів'я знизилося ще більше (на 21% з 2014 року), але забій залишився на колишньому рівні «завдяки» АЧС, яка змушувала позбавлятися від поголів'я тих, хто боявся втратити все через карантин. Цей ефект «психологічного» забою, як ми його називаємо, був розтягнутий у часі і просторі і поширювався по території країни разом з фронтом захворювання.

У перспективі, надій на швидке зростання поголів'я і забою немає, але прогнози в тваринництві на найближчі кілька років, все ж, позитивні. Це стосується і великої рогатої худоби, і свиней. З іншого боку, прийняте посилення вимог до подвірного забою може сприяти збільшенню завантаження легальних боєнь. Таким чином, можна вважати, що зараз офіційний забійний бізнес знаходиться в нижній точці, якщо говорити про обсяги, і найближчим часом почнеться плавне його зростання.

У процесі оброблення / обвалки характерною рисою останнього часу була втрата можливості експорту в Росію, що змусило виробників (або трейдерів) шукати нові можливості для збуту. Більшість виробників / трейдерів яловичини далеко ходити не стали і налагодили поставки в Росію через Білорусь, а також розширили експорт в країни СНД. Країни далекого зарубіжжя також стали з'являтися серед покупців української яловичини, але їх загальна частка поки ледь перевищує 10%.

Проте експорт яловичини зростає, доступ на нові ринки поступово відкривається. Якщо експортери будуть більш активно і сміливо шукати зарубіжних покупців і будуть готові пристосовуватися до їхніх вимог, то практично необмежений світовий ринок з вдячністю прийме всю яловичину, яку не з'їсть український споживач. Продаж якісного продукту на вимогливих ринках за хорошою ціною - це теж додана вартість і на якісній яловичині можна заробити навіть більше, ніж на ковбасах або тушонці.

З експортом свинини все йде набагато гірше. Крім того, що з 2016 року закрився російський напрямок, внутрішні ціни у нас зараз досягли такого рівня, коли реальним став імпорт свинини, а не експорт. Наявність же в країні АЧС сильно ускладнить пошук покупців, навіть коли кон'юнктура ринку знову стане сприятливою для експорту.

Що стосується виробництва ковбас, то тут з минулого року намітилося зростання. Офіційна статистика показала збільшення на 6% виробництва ковбасних виробів в 2017 році (по відношенню до 2016 року) і ще на 7% за перші три місяці 2018 року (за відношенню до відповідного періоду 2017 року).

Потрібно відзначити, що виробники ковбас «крутилися» як могли, адже якщо роздрібні ціни на м'ясо в 2017 році зросли на 30-40%, то на ковбаси - всього на 25%. При цьому, зріс імпорт в Україну дешевого м'яса (механічної обвалки), а також сала. Саме це дозволило стримати ціни і наростити збут. У поточному році ми бачимо продовження зростання імпорту і м'яса, і сала, а крім того, ще й субпродуктів.

Виробництво інших готових м'ясних виробів і напівфабрикатів знизилось у 2017 році на 4%. У той же час, сукупна частка цих продуктів і ковбас в загальному споживанні м'яса зросла на кілька процентних пунктів, склавши близько 20%.

Імпорт ковбас та інших м'ясних продуктів в Україну невеликий, так само, як і експорт. Основний ринок в даному сегменті в даний час - внутрішній, хоча всі шанси наростити експорт у нас, звичайно ж, є. Внутрішній ринок також буде рости. Очікуване в Україні економічне зростання, з досвіду інших країн, сприятиме збільшенню як загального споживання м'яса, так і частки продуктів промислового виробництва в споживанні. Позитивні зрушення намітилися і в тваринництві, а значить, сировина буде.

Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків і національний консультант FАО

latifundist.com