Попередня новина
В Україні розпочався сезон ремонтантної суниці врожаю 2018 року
11 липня 2018
Експорт українських кавунів: ексклюзивні умови для виробників кавунів від ринку «Шувар»
Україна експортує не більше 5% урожаю кавунів. У 2010 році було експортовано трохи більше 40 тисяч тонн, жодного разу цей рекорд Україна не повторила, навіть не наблизилася до цього обсягу.
За останні 7 років попит на кавун в країнах ЄС збільшився на 40%. Парадокс, але експорт українського кавуна навіть після введення вільного режиму торгівлі з ЄС скоротився. З таких цифр почався круглий стіл «Сезон експорту українського кавуна-2018», який 9 липня відбувся у Львові на одному з найбільших гуртових ринків України «Шувар». У роботі круглого столу взяли участь не тільки спеціалісти ринку, трейдери, експортери, а й виробники кавунів з Херсонщини, учасники Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, та партнери проекту – представники громадської організації «Земля Таврії».
Іван Федишин, керівник напрямку «Овочі та фрукти» ринку «Шувар», презентував учасникам Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва бізнес-модель експорту українського кавуна на базі інфраструктури "Шувар".
- Ми знаходимося недалеко від кордону, входимо у асоціацію ринків Європи та світу, маємо гарну репутацію, - підкреслив він. – Ми можемо надати майданчик, на якому виробники кавунів сформують партію однорідної продукції, що відповідає вимогам ринку ЄС та анонсувати на фундації ринків, що існує такий товар, привести західного покупця. Але за якість товару відповідаєте ви, виробники.
Ринок «Шувар» готовий взяти на себе функцію оцінки товару, щоб виробникам не довелося платити на території країн ЄС 600 євро за утилізацію кожної тонни неякісної продукції.
Вимоги до виробників: пакет документів виробника, документи, що підтверджують якість продукції. Продукція повинна бути складена в картонні ящики, розміщена на європалетах, витриманий калібр ягоди, без зовнішніх пошкоджень, доставлена із дотриманням норм температурного режиму.
«Шувар» формує товарну партію кавунів з продукції багатьох виробників, але виробник самостійно приймає рішення щодо продажу за запропонованою ціною, якщо ціна його не влаштовує, він може продавати продукцію на ринку у Львові. Далеко не кожна євпропейська компанія погодиться перевозити кавун по нашим дорогам, і ці ризики виробники повинні взяти на себе.
Тетяна Гетьман, керівник Info-Shuvar, розповідає про динаміку імпорту в країнах ЄС.
- Німеччина споживає приблизно саме такий обсяг, як виробляється в Україні. У Польщі та Великобританії постійно зростає попит на кавун, щороку ці країни імпортують все більше й більше, і тільки Беларусь знижує обсяги імпорту кавуна. Якщо подивитися структуру експорту кавуна у Польщу, хто ж нам заважає, перш за все це – Румунія, вона збільшує обсяги щороку. Поставки українського кавуна дуже нестабільні: ми з’явилися, наступного року нас більше, потім знову менше. Чому так відбувається? Тому що в Україні нестабільні обсяги виробництва та ціни, а Європа – це не висока ціна, Європа – це стабільність. Ми не можемо забезпечити стабільність, тому ми не можемо розраховувати на стабільне місце в структурі цього експорту.
Поляки починають досить великі обсяги кавуна імпортувати ще у травні, українського кавуна там і близько немає навіть і у червні. Хоча у ці два місяці можна експортувати більше, ніж у липні та серпні. Ми з’являємося лише в липні на цьому ринку, коли обсяги споживання суттєво падають.
- Стратегія розвитку раннього виробництва кавуна мусить бути прив’язана до експорту, бо на внутрішньому ринку є певні упередження, що ранній кавун – небезпечний, - каже Тетяна Гетьман.
Херсонські виробники кавунів підкреслюють, що умови для експорту непрості, але вони готові вивчити пропозицію та ризикнути, бо європейський ринок – це стабільність, у якій має потребу кожен виробник.
Будь-яке використання матеріалів цього сайту дозволяється лише за умов прямого гіперпосилання на info.shuvar.com