Попередня новина
Польське яблуко має гарні перспективи на ринку Китаю
31 грудня 2018
Огляд ринку чорної ікри та осетрини в Україні (2017-2018)
Попередні результати дослідження ринку харчової чорної ікри та осетрини, проведеного WWF в Україні та Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), показали, що 39% досліджених зразків чорної ікри та осетрини у відкритих точках продажу на українському ринку мають нелегальне походження – від вільноживучих особин.
Осетрові риби є найбільш вразливою групою видів Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, оскільки 85% видів цієї групи знаходяться на межі зникнення. Зараз в північній півкулі мешкають 27 видів осетрових риб і на сьогодні їх промисел заборонено у всіх країнах (за виключенням маленьких квот у Канаді). В Україні також від 2009 року всі 6 місцевих видів цих величних риб внесені до Червоної книги, тож їх промисел є нелегальним. Серед наших осетрових осетер атлантичний та шип знаходяться у статусі вже зниклих, а у решти 4 видів (осетер російський, севрюга, стерлядь та білуга) чисельність популяцій скорочується через два основні фактори – втрата нерестовищ та браконьєрський вилов для задоволення потреб ринку.
На основі дослідження ринку чорної ікри та осетрини у Болгарії та Румунії, проведеного WWF у 2013, в Україні також було проведено дослідження ринку чорної ікри та осетрини у період з жовтня 2017 по травень 2018. Було охоплено 82 точки продажу чорної ікри і осетрини – ресторани, магазини, ринки у Києві, Одесі, Харкові, Херсоні, Дніпрі та Львові, й більш ніж у третині з цих точок (де товар є у наявності і не дублює попередньо зібрані зразки) таємними покупцями було придбано зразки.
Проведено візитів |
Досліджено зразків |
|
Ресторани |
17 |
8 |
Магазини |
25 |
10 |
Відкриті ринки |
17 |
10 |
Продаж «з рук» |
3 |
4 |
Он-лайн пропозицій |
20 |
1 |
ВСЬОГО |
82 |
33 |
Аналіз отриманих зразків чорної ікри (n = 21) та осетрини (n = 12) проводив Інститут зоологічних досліджень Лейбніца (м.Берлін, Німеччина) методом ізотопного аналізу, що дозволяє визначити походження продукту на основі його ізотопного складу - дике чи вирощене в аквакультурі. Метод базується на визначенні стабільних ізотопів, що накопичуються, потрапляючи у тіло тварини з навколишнього середовища – з води (18O/16O, D/H) та кормів (13C/12C, 15N/14N, 34S/32S).
У грудні 2018 отримано попередні результати, які надалі будуть розширені за іншими показниками:
Попередні висновки із отриманих результатів насамперед стосуються споживачів цього делікатесу в Україні. Очевидно, що ринок приблизно на 40% може складати продукція нелегального походження, що значною мірою підриває популяції зникаючих осетрових риб. Але нелегальне походження тісно пов’язане з невідповідністю умов добування, транспортування і пакування продукції, тому можна очікувати також значну невідповідність інших параметрів, наприклад, хімічної та мікробіологічної безпеки, що потребує додаткових досліджень. Наша однозначна рекомендація – це обирати продукт контрольованого і сертифікованого виробництва, і в першу чергу такого, що має мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище (органічне виробництво чи замкненого циклу).
Крім того, можна зробити висновки щодо значної розбіжності (у 45% випадків) між позиціонуванням товару у торговій точці та реальним складом продукту в сторону «псевдо-дикого» походження. По-перше, це означає, що «дике» походження досі є важливим критерієм вибору для українських покупців, незважаючи на пов’язані з цим ризики і потребує активнішого інформування споживачів. А по-друге, очевидна необхідність обов’язкової спеціалізованої системи маркування і відстеження продукції осетрівництва на ринку, наприклад, відповідно до вимог Конвенції CITES.
Щодо практичних рекомендацій покупцям у передноворічний період, WWF закликає уникати придбання таких ризикованих за походженням продуктів із значною вірогідністю негативного впливу на види Червоної книги. Але якщо ви все ж вирішили придбати чорну ікру чи осетрину, рекомендуємо:
Більше порад щодо придбання легальних чорної ікри та осетрини.
Повну версію дослідження WWF оприлюднить у лютому 2019 року.
* Дослідження виконано в рамках проекту “Сталий захист осетрових нижньої течії Дунаю шляхом попередження і протидії браконьєрству та нелегальній торгівлі дикою природою” – “ЖИТТЯ дунайським осетровим” за спів-фінансування програми LIFE Європейського союзу. Проект координується WWF в Австрії та впроваджується WWF в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні, разом з фахівцями Біосферного заповідника Дельти Дунаю в Румунії та Лейбніцького Інституту зоологічних досліджень в Німеччині.
Будь-яке використання матеріалів цього сайту дозволяється лише за умов прямого гіперпосилання на info.shuvar.com