Експорт українського солодкого продукту 2017 року досягне нового абсолютного рекорду. Позитивні світові тенденції стимулюють шукати нові види продукції та розширювати географію країн-імпортерів.

Виробництво меду у світі планомірно зростає. До 2022-го, за прогнозами Global Industry Analists, Inc. (GIA), щорічні обсяги становитимуть до 2,4 млн тонн (нині — до 1,7 млн тонн). Цьому сприятиме низка чинників, зокрема:

 • посилення інтересу виробників до натуральних продуктів і здорового харчування (продуктів, корисних для здоров’я, органічних продуктів, скорочення споживання цукру);

 • зростання споживання в Азійсько-Тихоокеансь кому регіоні (його частка становить 41% і надалі очікується щорічний приріст на 5%);

• розширення сфери застосування меду в харчовій (нові продукти й напої), косметичній і фармацевтичній промисловості. Найбільшим виробником меду нині є Китай (близько третини глобального ринку), за ним — Туреччина, Іран, Арген тина, США, Україна й інші. Активно розвивається не лише виробництво, а й торгівля солодким продуктом, демонструючи стабільне щорічне зростання (+30% протягом п’яти років, а в грошовому виразі — до 2,24 млрд дол. США).

 Динаміка світової торгівлі медом

Найбільшим імпортером меду у світі (із часткою до 50%) є країни ЄС — Німеччина (13%), Велика Британія (6), Франція (6), Бельгія (4), Іспанія (4) й Польща (4%). Друга позиція у світовому рейтингу імпортерів у США (21%), третя — у Японії (7%). Україна протягом п’яти років активно нарощує обсяги експорту меду — у понад 4 рази, до рекордних 57 тис. тонн минулого сезону. Як наслідок — Україна на третьому місці в рейтингу світових експортерів.

 Поточний рік не стане винятком. Є очікування, що результати 2017-го «перекриють» рекордний 2016-й. Зокрема, за 10 місяців на зовнішні ринки Україна поставила 53,7 тис. тонн меду (на 103,2 млн дол.), тоді як за весь минулий рік — 57 тис. тонн (на 97,3 млн дол.). За попередніми прогнозами, у 2017-му експорт меду з України досягне нового абсолютного рекорду й становитиме 70–80 тис. тонн. Український солодкий продукт надходить в основному на ринки країн ЄС (70% обсягу). Головні покупці — Німеччина й Польща. Ще один експортний напрямок — США й Канада (понад 25% обсягу) і поки що невелика частка загального експорту знаходить свого покупця на Ближньому Сході й Азійських ринках. Поточного сезону за десять місяців постачання зростали за всіма основними напрямками: у США — практично вдвічі, у Францію й Бельгію — втричі, у Польщу — на 9%. Винятком була хіба що Німеччина, яка знизила обсяги імпорту на 11%.

Динаміка експорту українського меду за десять місяців 2015–2017 рр.

Ураховуючи загальносвітові тренди зростання попиту на мед, Україна має неабиякі передумови, аби наростити виробництво й експорт солодкого продукту. Очікувано, що позитивні світові тенденції стимулюватимуть українських виробників посилювати свою присутність на вже наявних ринках і шукати нові ніші.

 Звісно ж, до цього передусім слід належним чином підготуватися.

Крок 1. Вивчіть потенціальний ринок. В ідеалі треба провести маркетингове дослідження (щодо чисельності населення, їх рівня доходів, обсягів виробництва, імпорту й споживання меду, наявності тарифних і нетарифних бар’єрів входу на ринок й іншої інформації, яка дасть розуміння можливостей і перспектив, а також перепон на новому ринку).

 Крок 2. Відвідайте країну, куди маєте намір постачати свою продукцію. Це дасть вам уявлення про можливості й перепони, з якими ви можете зіткнутися, дозволить знайти нові контакти для співпраці (скажімо, місцевого партнера чи дистрибутора). Вивчення смакових переваг й особливостей культури харчування в обраній країні допоможе знайти «свою нішу». Наприклад, у США імпортують в основному екстра світлий і світлий види меду — близько 45% загального імпорту. Американців приваблюють комбінації нових смаків і «нові продукти», що виходять на ринок — наприклад, мед із пекучим перцем (халапеньо та хабанеро) й іншими спеціями.

Крок 3. Важливий етап — робота з самим продуктом, а саме відповідність його якісних показників, упакування й маркування вимогам і стандартам нового ринку. Наприклад, для експорту меду в Саудівську Аравію на етикетці не дозволено вказувати, що продукт «зміцнює серце», «підвищує імунну систему», «лікує важковиліковні рани» тощо. Освоюючи новий ринок, можливо, доведеться розширити асортимент новими продуктами, як-от поєднання меду з різними добавками (горіхи, спеції й ін.), органічний мед, монофлорний мед із рідкісних медоносів (фацелія), питний мед тощо. Цілком імовірно, знадобиться адаптація продукції під смаки споживачів нового ринку. Скажімо, у Японії їжа — це свого роду мистецтво («Їжте очима»). Естетичний зовнішній вид продукту — на полиці, в упакуванні й на столі — важливий для створення належного сприйняття споживачами.

Крок 4. Не завадить розробити маркетингову стратегію й скористатися дієвими методами просування — із демонстрацією зразків продукції, флешмобами за участю лідерів громадської думки, акціями в соцмережах, а також рекламою, спрямованою на цільову аудиторію продукту.

 Є сила-силенна чинників, які слід урахувати, просуваючи продукцію на новий ринок і шукаючи на ньому свою нішу. Втім, хто казав, що буде просто?

 Анна Бурка, 
національний експерт FAO

www.agrotimes.net