укр

eng

Категорії сайту

Головна Топ 10 Аналітика
Ціни Обсяги Виробництво З.Е.Д.
Новини Про нас Контакти

 

Соціальні мережі

Підписка на новини

Драйвери ринку меду в Україні: експортер чи внутрішній споживач?

_мед_1 med-888
Анна Бурка,  національний консультант ФАО      Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та  переробників меду»

 Виробництво меду  -  це один з перспективних напрямків  в аграрному бізнесі України. Саме таку думку висловлюють провідні експерти аграрної галузі. Про розвиток вітчизняного медового бізнесу  свідчать і дані з міжнародної торгівлі, український мед з кожним роком зміцнює свої позиції на ринку розвинутих країн. Про головні драйвери у розвитку та поточні тенденції медовій галузі  України спеціально для «Інфо-Шувар» розповіли Анна Бурка,  національний консультант ФАО та Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та переробників меду»

Розкажіть про місце України на світовому ринку меду?

А.Б: Україна займає одне з провідних місць у світі з виробництва та експорту меду. Згідно даних ФАО, в 2014 році наша країна  входила до п'ятірки найбільших країн-виробників меду, з часткою рівною 4,4% в світовому масштабі. А в списку світових експортерів ми взагалі  знаходимося в трійці найкращих, сьогодні нас випереджають тільки Китай та Аргентина. Слід відзначити, що таких позицій Україна досягла  у відносно короткий період, колосальний ривок було зроблено саме в останні кілька років.

В.П: За оцінками Асоціації українських експортерів та переробників меду, виробництво меду в Україні в минулому  році склало на рівні 90-100 тис.тонн, при цьому на зовнішні ринки ми поставили 57 тис. тонн загальною вартістю 97,3 млн.$. Для порівняння, ще п’ять років тому Україна знаходилась лише на 11 позиції в рейтингу світових експортерів меду, в 2012 році на зовні ми продавали всього 13,3 тис. тонн цієї продукції(31,3 млн.$).

Які фактори сприяли збільшенню експорту меду з України ?

В.П: Одразу треба відмітити, що обсяги виробництва  меду в Україні повністю задовольняють  попит на внутрішньому ринку. Саме тому розвиток цієї галузі був би не можливим без збільшення експорту.  Серед глобальних причин збільшення попиту на український мед  головною є  загальносвітова тенденція зростання споживання  натуральних продуктів.  Девальвація національної валюти, яка відбулась три роки тому,  стимулювала українські  підприємства розвивати експортний напрямок.

А.Б: «Підтримку» розвитку експорту також надає вигідне географічне положення, розвинена транспортна інфраструктура, а також досить конкурентоспроможне співвідношення ціни і якості українського продукту.

Як ви оцінюєте внутрішнє споживання меду в Україні. Наскільки воно відрізняється від ЄС чи інших розвинутих регіонів?

А.Б: Насправді, споживання меду в Україні є одним з найбільших у світі. В середньому, один українець за рік з’їдає близько 0,8-1 кг меду. Наприклад, споживання меду в США, хоча щорічно й зростає, але, станом на 2016 рік, на одну людину воно становило на рівні 0,76 кг на рік. В країнах ЄС, за останніми даними ФАО, середній показник споживання меду становить 0,65 кг на людину в рік, втім, ситуація в розрізі цього регіону досить неоднорідна, в деяких європейських країнах меду споживають навіть більше ніж в Україні. Наприклад в Словенії за рік одна людина споживає за рік близько 1,6 кг  меду, в Греції  цей показник становить  1,55 кг, а в  Швейцарії  1,3 кг.

В Україні майже 99% всього виробництва сконцентроване в руках населення. Як змінюється питома вага професійних виробників в останні 10 років і чого слід очікувати в майбутньому?

В.П: Традиційно так склалось, що   бджільництво було зосереджене  в господарствах населення.

За останні роки відбулися суттєві зміни в структурі виробництва меду за категоріями господарств. Так якщо в 90-му році частка професійних с/г підприємств що, займалися виробництвом меду складала 21%, в 2000-му -7%, а  в 2016 році питома вага цих господарств скоротилась до 1,5%. 

Що стало причиною такого регресу?

В.П: Ще в радянські часи, бджолині пасіки  були невід’ємною частиною колгоспів та використовувалися як для запилення посівів сільськогосподарських культур, так і для отримання продукції бджільництва (меду, воску). З розпадом Радянського Союзу, та реорганізацією колгоспів, поступово відбулось і скорочення кількості пасік,  відбулась переорієнтація підприємців на інші види с/г діяльності, частіше за все  вирощування високорентабельних с/г культур.

З пожвавленням експорту,  ми вважаємо, що виробництво меду на професійному рівні буде планомірно збільшуватись.

Ринок меду сьогодні контролюють декілька крупних компаній, вони ж є головними експортерами цієї продукції. Яка частка експорту належить найбільшим операторам?

А.Б.: За підсумками 2016 року, експортували мед близько 90 компаній, при цьому, на ТОР-5 експортерівприпадає 55% від загального обсягу поставок української продукції. Найбільшими компаніями-експортерами меду є компанія«Бартнік» (22%), «Агро Іст Трейд» (10%), ГК «Содружество» (9%), «Асканія -Пак» (7%), «Український мед» (6%).

Чи вплинули якось геополітичні зміни на ринок меду в Україні, адже Донецька область відігравала дуже важливу роль у виробництві?

В.П: Геополітичні зміни, що відбулися в нашій державі не призвели до значних змін на ринку меду. Згідно з даними Держслужби, статистики України, в 2013 р. питома вага АР Крим  в національному виробництві меду складала близько 4%. Що стосується Донецької та Луганської областей, то з початком військового конфлікту сумарна частка виробництва меду цих регіонів в загальнонаціональному масштабі знизилася до 13% в 2016 році, тоді, як в 2010-2013 р.р., в середньому, становила 19%.

У той же час, слід зазначити, цей «недобір меду» у вказаних регіонах майже повністю вдалось компенсувати  за рахунок інших областей. Наприклад, в Житомирській області приріст виробництва за три роки склав 6%, у Миколаївськійобласті -7%.

Овочеві компанії зараз витрачають досить великі гроші щоб досягнути стандартів якості та безпеки ЄС для виходу на зовнішній ринок. Судячи з того, що майже 60% всього українського меду вже експортується, в цьому сегменті питання з якістю  вирішено, хоча більшість виробництва таки сконцентровано в дрібних приватних господарствах?

В.П: На сьогоднішній день якість українського меду не поступається європейському і все більше  країн світу цікавляться продукцією  «MadeinUkraine». Підприємства-експортери створюють власні лабораторії, а також організовують власні системи прослідковуваності, тобто кожна вхідна партія товару супроводжується відповідною документацією (від якого пасічника, з якої місцевості було отримано партію меду, якого виду та об’єму).  Наразі, Асоціація за підтримки ФАО займається вивченням доцільності та можливість розробки уніфікованої системи прослідковуваності,  для всіх підприємств медової галузі. Треба також зазначити, що кожна пасіка, згідно діючому законодавству України, повинна мати ветеринарно-санітарний паспорт, де фіксується санітарний стан пасіки.

Чи потрібна якась сертифікація для виходу на ринок ЄС?

А.Б: Як і для всіх продуктів, що імпортуються до країн ЄС потрібен сертифікат EUR1. Одним із основних вимог країн ЄС є відсутність залишків антибіотиків. З активним розвитком експорту, все більше компаній-експортерів створюють власні лабораторії на своїх підприємствах, в яких можуть здійснювати весь перелік аналізів, відповідно до вимог країни-імпортера. Адже, кожна партія меду, що поставляється від виробника/пасічника на підприємство, проходить ряд відповідних лабораторних аналізів, в подальшому гомогенізується та відправляється на експорт.

В.П: Хочеться також зазначити, що по деяких показниках в Україні більш жорсткіші вимоги, ніж в Європі. Наприклад, відповідно до українського ДСТУ 4497:2005, допустима норма вмісту гідроксиметилфурфуролу не більше 25мг/кг (для першого гатунку) та до 10 мг/кг для вищого гатунку.  В ЄС данний показник після обробки та змішування меду  не має перевищувати 40 мг/кг, а якщо мед з регіонів з тропічним кліматом  -не більше 80 мг / кг.

За рахунок попиту яких регіонів ми збільшуємо експорт і як швидко він зростав за останні 5 років?

А.Б: Зовнішні ринки збуту українського меду фактично представлені двома напрямами - країнами Європи та Америки, частка яких, в середньому, становить 74% і 17% відповідно. Якщо говорити про темпи зростання в ці регіони, то за п’ять років, обсяги поставок в країни Європейського союзу зросли в 4,7 разів. Тут важливу роль відіграло підписання  Угоди  між Україною і Європейським Союзом про  створення зони вільної торгівлі, в результаті чого зросла кількість покупців українського меду серед європейських країн. Так, наприклад, найбільші покупці українського меду серед цих країн є  Німеччина та Польща, вони збільшили обсяги закупівель української продукції відповідно  в 3 рази(в 2016р: 18,5 тис. тонн або 32,6 млн.$), та практично в 5 разів( 10,9 тис. тонн;18,1 млн.$).  Крім того серед покупців українського меду з’явились такі країни як Бельгія, Данія, Іспанія, Італія, Франція та інші, до яких ще п’ять років тому Україна зовсім не експортувала мед.

Також збільшили імпорт українського меду і в країни Америки більш ніж в 10 разів: з 1 тис. тонн до 10,6 тис. тонн. Основним покупцем на цьому ринку є США (94% від загального обсягу поставок в регіон).

Поряд з цим, українська продукція поступовозбільшує свою присутність на Азіатських ринках,  станом на 2016 рік, в цей регіон ми постачали майже  6% від загального експортного обсягу меду. Якщо в 2012 році, в Азію Україна експортувала лише 0,5 тис. тонн солодкого продукту, то  в минулому році ця цифра виросла до 3,2 тис. тон. Домінує в цьому регіоні Туреччина (близько 80% всіх поставок).

Динаміка експорту меду з України в 2012-2016р.р.тис.тонн

20423

Чим вподобання покупців ЄС та Амерки відрізняються один від одного?

В.П: Так як вже було зазначено,  головними ринками збуту українського меду є країни Євросоюзу та Америки  і вподобання цих країн майже однакові. У всьому світі  український мед відомий як «UkrainianPolyflora», в якому вміст пилку соняшника сягає від 40% до 70%. Це основний вид меду з яким ми присутні на  світовому ринку,  експортні поставки іншихвидів меду з України мають не значну частку.

А на внутрішньому ринку що більш популярне?

В.П:Що стосується українських споживачів, то тут як кажуть у прислів’ї «На смак та колір товаришів немає». Кожен  покупець орієнтується на свій смак та ціну «солодкого продукту». Одним подобається «травневий» мед, іншим –  акації чи липи.

Нещодавно ЄС знов виділила квоти для українського меду. Наскільки цей обсяг є значним для українського ринку?

В.П: В 2016 році квота на мед складала 5 тис. тонн, а загальний експорт українського меду за попередній рік в країни ЄС склав майже 43 тис. тонн, тобто, ми експортуємо значно більше ніж виділена нам квота. В поточному  році, квота на мед складала 5,2 тис. тонн та експортери вибрали її за 4 дні! Тобто, навіть збільшення квоти на 2,5 тис. тонн,  для України це замало, враховуючи об’єми поставок нашого меду в Європу.

Сезон 2017 року досить специфічний по погодних умовах. Як це може відбитись на виробництві меду в Україні і експорті, відповідно?

В.П: Враховуючи погодні умови, що спостерігались в Україні навесні,  виробництво саме «першого меду»(різнотрав’я, липового, акацієвого, ріпакового) було менше, ніж в минулому році. Однак зважаючи на те, що основним медоносом в країні є соняшник, то говорити про певні цифри стосовно загального виробництва меду, можна буде після остаточного завершення викачки меду.

А.Б: В той же час, експорт меду в першому півріччі 2017 року був рекордний в порівняні з відповідними періодами минулих років.  Так, за 6 місяців поточного року Україна експортувала 29,6 тис. тонн меду, загальною вартістю 51,8 млн.$ проти 15,2 тис. тонн(30млн.$ ) за перше півріччя  2016  року та 13,4 тис.тонн (32,8 млн.$ )  за січень-червень 2015 року. Однак, треба зауважити, що експортувався переважно мед, який був зібраний в 2016 році.

За рахунок чого наступні роки буде розвиватись галузь: внутрішнєспоживання чи експорт?

А.Б: Враховуючи той факт, що кількість споживачів та купівельна спроможність  в Україні поступово зменшується, то найближчим часом слід очікувати  збільшення зовнішніх поставок меду та розширення географії країн-покупців нашого продукту. Перспективними країнами для українського меду є і  країни Близького Сходу, Східної та Південно-Східної Азії.

В.П: Позитивні тенденції експорту, дають імпульс для збільшення професійних пасік та нарощування виробництва меду.  Цілком ймовірно, що якщо поточні тенденції нарощування екcпорту будуть зберігатися, то  в найближчі п’ять років об’єм зовнішніх поставок може перевищити позначку в  100 тис.тонн.  Якщо говорити про виробництво, то цілком можливо, що  воно за наступні п’ять років збільшиться до  150-170 тис. тонн, а частка комерційних виробників, що будуть професійно займатись бджільництвом  зросте  до 5-10%.

Чи є цей напрямок перспективним для диверсифікації бізнесу крупних холдингів?

В.П: Для крупних сільгоспвиробників бджільництво має велику перспективу, адже паралельно з прибутком від продажу с/г культур,  вони можуть отримати й дохід від реалізації меду та інших продуктів бджільництва. Але саме головне, що  запилення бджолами дозволяє збільшити врожайність с/г культур, в середньому, на 20-40%( в залежності від культури).

Як складається ситуація з органічним медом? Наскільки цей напрямок є перспективним для України?

А.Б:Враховуючи глобальне зростання споживацького попиту на органічну продукцію, в Україні цей рух також набирає обертів. Зважаючи, на відсутність статистичних даних щодо поточної кількості «органічних пасік» в Україні, на жаль, неможливо сказати обсяги виробництва органічної продукції.  В той же час, згідно з даними Міжнародної Федерації Руху за Органічне сільське господарство (IFOAM) в 2015 році, в Україні кількість «органічних» вуликів становила в 2015 році 300шт, що становить всього 0,01% від загальносвітового показника.

 записала Тетяна Гетьман

 

Зателефонуйте нам

+38 032 456 7887+38 067 123 3219
Замовити

Ваша заявка успішно прийнята!

Очікуйте дзвінок оператора..

Будь-яке використання матеріалів цього сайту дозволяється лише за умов прямого гіперпосилання на info.shuvar.com

закрити

закрити